About the journal

Annotation: In an era of information overload, humanity is in particular need of art that can relieve tension. In this regard, comedy shows have become a powerful cultural phenomenon, reflecting contemporary realities through the prism of humor. The significance of comedy shows goes far beyond simple entertainment. This genre has become a powerful tool for social criticism, allowing sensitive topics such as discrimination, political contradictions, and social inequality to be raised in an accessible form. Through comedy shows, comedians often convey truths that might be rejected in a serious context. The entertainment industry is constantly changing, but the audience's demand for quality humor remains constant. Paradoxically, in the age of digital technology and virtual reality, the human need for laughter and lightheartedness is only growing stronger. This makes the question of creating effective humorous formats particularly relevant for producers and screenwriters. This article examines ways to use a humorous approach to create comedy shows. The practical value of the study lies in identifying and systematizing key trends in the transformation of comedy shows. The results of the work allow us to predict the further development of comedy shows, taking into account socio-cultural changes and technological innovations. Moreover, the recommendations developed can be applied in the professional activities of screenwriters, directors, and other specialists working in the field of entertainment content.

Annotation: (Українська) У статті розглянуті техніки музикотерапії, які є ефективними для корекції мовлення.

Annotation: (Українська) У цій статті досліджуються джерела легітимності. Спільної зовнішньої та безпекової політики Європейського Союзу (ЄС). Висувається теза, що, оскільки ЄС вийшов за рамки міжурядової моделі в цій сфері, він вже не може спиратися лише на національні системи держав-членів для забезпечення легітимності. Виникає необхідність створення додаткового джерела легітимності, яке походить безпосередньо від самого ЄС. Піддаючи сумніву традиційний підхід до легітимності інститутів глобального управління, у статті висловлюється думка, що інституції ЄС можуть претендувати на перевагу над державами-членами лише за умови, що вони сприятимуть зміцненню нормативного статусу зовнішньої політики. Сам факт взаємовигідності спільних зусиль недостатній для повного обґрунтування легітимності політики, що реалізується ЄС у зовнішній сфері. На основі деліберативного погляду в роботі пропонується припущення про існування двох взаємодоповнюючих джерел легітимності ЄС на наднаціональному рівні. Водночас наголошується, що ці джерела здатні підвищувати зовнішню легітимність CFSP, але парадоксально можуть водночас обмежувати внутрішню легітимність зовнішньої політики Євросоюзу.

Annotation: (Українська) У тезисах розглянуто символіку образу Жнеця в контексті сучасного українського живопису. Проаналізовано художні, міфологічні та психологічні інтерпретації цього персонажа, а також специфіку його візуального втілення у творчості сучасних митців. Особливу увагу приділено авторській трактовці образу Жнеця як багатофункціонального символу переходу, циклічності, очищення та внутрішньої трансформації.